Правовий статус територіальних громад (колективів) в
інших країнах досить детально досліджувався вченими суспільствознавчих наук. В
Україні досліджень поданій тематиці майже немає. Територіальний колектив як
самостійний тип соціальної спільноти не розглядався навіть у загальній
типології і класифікації колективів, наведеній у ряді філософських робіт.
У науковій літературі можна зустріти різні визначення
«територіальної громади». Наведемо декілька прикладів:
- територіальний
колектив — це визнана в праві місцева спілка людей публічного характеру або
місцева публічна спілка, тобто це форма організації місцевої влади;
- територіальна
громада — це сукупність громадян України, котрі спільно проживають у міському
чи сільському поселенні, мають колективні інтереси і визначений законом
правовий статус;
- місцеві
общини — являють собою населення, що проживає компактно в межах відповідних
адміністративно-територіальних одиниць. Там, де живе людина, там, де у неї
складаються і реалізуються повсякденні, «корінні» інтереси, саме там і організується
місцеве самоврядування.
І. В. Видрін визначає територіальний колектив як
соціальну спільноту, яка складається в межах спільного проживання громадян, що
має своєю основою суспільне необхідну, соціальне обумовлену діяльність, яка
здійснюється групою людей, об'єднаних інтересами в політичній,
соціально-економічній і культурно-побутовій сферах життя. На думку М. П.
Орзіха, соціальну основу самоврядних територій складає територіальний колектив
(община, точніше — комуна, з огляду на режим комунальної власності в Україні і
світовий досвід), що складається (на відміну від населення територіальних
одиниць) з осіб — громадян, іноземців, осіб без громадянства, які постійно
мешкають або працюють на даній території (або мають на території нерухоме
майно, або є платниками комунальних податків). Включення до складу членів
територіальної громади, окрім осіб, які постійно мешкають, також і осіб, які
працюють на даній території або мають нерухоме майно, або є платниками
комунальних податків є дискусійним і потребує додаткового обґрунтування. У
проекті нової редакції Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
внесеному народними депутатами О. М. Іщенком, Л. І. Дайнекс, Ю. Я. Іоффе
запропоновано терміни в такому значенні: а) територіальна громада — жителі, що
мають спільні інтереси, обумовлені постійним проживанням у межах відповідної
самоврядної адміністративно-територіальної одиниці, власні органи місцевого
самоврядування, місцевий бюджет та комунальну власність; б) член територіальної
громади — громадянин України, особи без громадянства, іноземці, які постійно
проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Більшість вчених-правників погоджуються з тим, що
членами територіальної громади є громадяни держави, іноземні громадяни,
апатриди, біженці.
Якщо провести аналіз чинного законодавства України
щодо прав іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців, то вони дуже
обмежені. До таких прав належать: право на участь у громадських слуханнях,
право ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до відання
місцевого самоврядування (місцеві ініціативи), якщо інше не передбачено
статутом територіальної громади; право на індивідуальні чи колективні
звернення. Вони не мають права брати участь в управлінні державними справами, у
всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів
місцевого самоврядування, не користуються правом доступу до служби в органах
місцевого самоврядування, брати участь в загальних зборах громадян за місцем
проживання.
Місцеве самоврядування, згідно зі ст. 140 Конституції
України, є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання
місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого
самоврядування. Єдиною формою безпосереднього вирішення територіальною громадою
питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення є місцевий референдум
(іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці не мають права брати в
ньому участь), важко назвати вирішенням питань місцевого значення через органи
місцевого самоврядування без права їх обрання. Вищевказане дає можливість
стверджувати, що іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці не є членами
територіальної громади.
Вперше в Конституційному договорі між Верховною Paдою
України і Президентом України про основні засади організації та функціонування
державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття
нової Конституції України територіальні колективи громадян, які проживають у
селах (сільрадах), селищах, містах, визначались як первинні суб'єкти місцевого
самоврядування. Конституція України визначила місцеве самоврядування як право
територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання в сільську
громаду жителів кількох сіл, селища та міста.
Існуючу потребу в докладному вивченні територіальної
громади на практиці реалізовано не було. Дефініція територіальної громади, що
міститься в Законі України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування
в Україні» практично повторює конституційне формулювання, за винятком хіба що
акценту на постійне проживання жителів у межах певної
адміністративно-територіальної одиниці: «Територіальна громада — жителі,
об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними
адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів
кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр».
В Україні кожному, хто на законних підставах перебуває
на її території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця
проживання. Людина, обираючи місце свого проживання, одночасно вирішує питання
членства в територіальній громаді. Автори підручника Муніципальне право України
В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фрицький, М. О. Баймуратов та інші стверджують, що
членом територіальної громади індивід може стати тоді, коли він народився або
став мешкати в тому або іншому населеному пункті. При цьому він повинен мати
певне нерухоме майно в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці і бути
платником комунальних податків. А як бути з тими хто постійно проживає у
населеному пункті, але не має нерухомого майна або не є платником місцевих
податків і зборів?
Немає коментарів:
Дописати коментар