Антропологічна теорія - теорія криміналістики,
судової психології та психології особистості, що виникла в Італії в 70-х рр..
XIX ст. У ній особлива увага приділяється проблемі взаємозв'язку психічної
хвороби особистості та властивостей
злочинної особи. Суть підходу Антропологічної теорії зводиться до наступного: злочин,
що здійснюється злочинною особистістю, таке ж природне явище, як народження,
хвороба, смерть. Тому, причини злочинності лежать у самій природі
психофізіологічної особистості.
В
Антропологічній теорії розроблено вперше класифікацію злочинних особистостей:
1) природжені злочинці;
2) душевнохворі злочинці;
3) злочинці по пристрасті;
4) випадкові злочинці.
Представники
згаданої теорії стверджували, що існують "природжені злочинці", які володіють
особливими анатомо-фізіологічними і психічними властивостями, що роблять їх, так би мовити, фатально приреченими від
народження до вчинення злочину. До анатомо-фізіологічних ознак
"природженого злочинця" Антропологічна теорія відносить: неправильну,
потворну форму черепа, роздвоєння лобової кістки, малу зазубриність країв
черепних кісток, асиметрії особи, неправильність будови мозку, притуплення
сприйняття болісних відчуттів та інше.
Також, в Антропологічній
теорії визначені характерологічні
особливості злочинця і властиві йому патологічні особисті риси: сильно розвинене марнославство, цинізм,
відсутність почуття провини, здатності до каяття і докори сумління,
агресивність, мстивість, схильність до
жорстокості і насильства, до екзальтації і демонстративним форм поведінки,
тенденція до виділення ознаками особливого співтовариства (татуювання, мовний
жаргон та ін.).
Родима злочинність спочатку пояснювалася
атавізмом: злочинець розумівся як дикун, який не може пристосуватися до правил
і норм цивілізованого співтовариства. Пізніше, представники згадуваної теорії
пояснювали природжену злочинність як форму "морального божевілля". А
з часом, пояснювали і як форму епілепсії. Боротьба зі злочинністю повинна здійснюватися,
на думку Ломброзо, шляхом физичного знищення або довічної ізоляції
"вроджених"злочинців. Антропологічна теорія відкинула положення і підходи
"класичної" криміналістичної школи. Для прикладу: "моральну
відповідальність" злочинця і погляд на покарання як на акт відплати за
вчинений злочин, протиставивши погляд на покарання як на необхідну міру захисту
суспільства від соціально небезпечного злочинної особистості.
Разом з тим, сама
Антропологічна теорія мала велике значення в пошуку шляхів і засобів
діагностики особи злочинця, його
профілактики, розвитку психології і патопсихології криміногенної особистості.
Також, згадана теорія надала поштовх у формуванні фундаментальних основ
криміналістики та судової психології, у пошуку доцільних заходів впливу, в т. ч.
і психологічних, на особисте у потенційного злочинця.
Окремо слід сказати, що Антропологічна
теорія знаходила і знаходить своїх послідовників
у багатьох теоріях. Як приклад, можливо згадати про теорію хромосомних аномалій
Т. Клайнфельтера, або генної інженерії,
що зробили вплив на розвиток ряду сучасних теорій щодо особистості, а також підтверджують
фрейдістські та неофрейдістські концепції про вроджену агресію і руйнівний потяг
особистості.
Складено за матеріалами Н. І.
Повякель.
Немає коментарів:
Дописати коментар